В українських супермаркетах готуються до сплеску крадіжок, – ЗМІ

20.11.2018 10:24
shadow


Українські супермаркети готуються до сезонного збільшення чила крадіжок у торгових точках.


Представники торгової індустрії констатують – кількість крадіжок зростає пізньої осені, взимку і ранньою весною. Оскільки злодюжкам простіше і зручніше орудувати в теплих і товстих речах. Влітку ж злодійство йде на спад, – повідомляє


Зазначається, що крадіжки товару у торгових мереж і продуктових супермаркетів доходять до 3% загального обсягу реалізованої продукції. Це статистика західних країн, де подібні дані надають профільні асоціації. В Україні узагальнених відомостей немає, оскільки торгові мережі не збирають цифри в єдину базу.





«Імовірно, у нас дані аналогічні західним показниками. У них хоч і вибудувана потужна мережа відеоспостереження, але зате більш лояльне ставлення до таких покупців. Тому їх цифри, якщо і менші, то зовсім не на багато», – зазначив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.


Найнебезпечніша категорія злодіїв ті, хто цілеспрямовано відвідують торгові точки, щоб винести неоплачений товар. Найчастіше крадуть відразу кілька одиниць. Ця категорія громадян грунтовно готується до «справи».


Сумки оснащують пристроями, які блокують сигнал охоронних рамок, або приходять зі спеціальним обладнанням для зняття захисних щіпов. Такі умільці працюють групами по кілька осіб. Один бере товар з полиці і переносить в іншу точку, другий зрізає чіп, третій ховає.


«Один може просто прикривати подільника, коли він ховає товар, а потім передає сумку наступному члену групи. Умовно, таких випадків 20% з виявлених спроб. Комфортніше їм працювати у великих магазинах, де легше уникнути зіткнення з продавцем, іншими покупцями, знайти затишне місце без відеокамер. Якщо магазин невеликий і весь зал проглядається, то красти складно. Тому в точках з невеликоюй площею відсоток крадіжок невисокий», – зазначив заступник начальника охорони однієї з мереж Сергій Матвійчук.


Коли шахраїв ловлять на гарячому, вони визнають, що їх «бізнес» побудований на перепродажі вкраденого на ринках або в мережі громадського харчування. Тому вони вважають за краще красти елітний алкоголь, нарізки дорогих сортів риб і м’яса, ікру, дорогий шоколад. «Вкрали, пішли на ринок або в кафе і продали за півціни. Такий виходить заробіток на життя», – розповів Сергій Матвійчук.


Також злодійством для перепродажу займаються наркомани і неблагополучні громадяни, які намагаються забрати, як продукти, так і побутові товари. Хоча у відділах госптоварів фіксують найменшу кількість крадіжок.


Зазвичай тут пропадають гелі, лосьйони, станки для гоління. Любителі випити трапляються з пляшками різного об’єму і ціни. Іноді їх ловлять на одній простій «чвертці». Серед соціальних товарів найбільш ходовим є масло, злодійство якого посилюється у передсвяткові періоди. А хліб, воду, овочі і фрукти зловмисники залишають без уваги.


До половини випадків несплати товарів в магазинах називають безризиковими, оскільки вони відбуваються через неуважність покупців. Особливо, коли товар складається не в спецтару, а в особисті пакети. «Люди відволікаються на телефон, просто розсіяні або стурбовані своїми проблемами. На уточнення, чи всі вони оплатили, згадують, про що забули і все оплачують. Іноді діти вибігають за касу з якоюсь дрібницею. Але мами завжди повертаються самі і розраховуються. Випадків, коли, купуючи батон, молоко, крупи, ховають між ними дорогий товар, мало. Але буває, що серед оплаченого товару намагаються винести якісь продукти на 200-300 грн», – розповів Матвійчук.


Перевіряти не мають права


Допомагають виявлення крадіжок системи відеоспостереження та клієнти магазинів, котрі помітили наміри співгромадян. Не рідкісні випадки, коли злодюжки трапляються самі, коли з їх кишень випадає захований товар. Але основне навантаження по виявленню лягає на охоронні служби в залах.


Якщо у співробітника охорони виникає підозра в наявності у покупця неоплаченого товару, спочатку він може уточнити, чи всі покупець оплатив. А вже потім може запропонувати показати речі.


«Більшість громадян, почувши уточнення охоронця, самі пропонують і показують речі. Тоді співробітник може заглянути в сумку покупця. Але ні в якому разі він не має права чіпати щось руками. Всі дії проводяться у касовій лінії, під відеокамерами, вести людину в окреме приміщення категорично заборонено», – підкреслив Сергій Матвійчук.


Якщо покупець реагує неадекватно, або охоронець на 100% впевнений в скоєнні крадіжки, а людина не погоджується сплатити товар, викликається група швидкого реагування тієї охоронної служби, яка має право затримати людину до приїзду поліції.


«Законом «Про охоронну діяльність» визначено, що затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням і підозрюваного необхідно негайно передати Нацполіціі за місцем скоєння правопорушення. Її співробітники мають право затримати того, хто вчинив адміністративне правопорушення не більше ніж на три години», – уточнила юрист Ярослава Борка.


Якщо ознаки злочину знайдуть, правоохоронці можуть внести інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань України і відкрити кримінальне провадження. Але якщо пройде 24 години після затримання, а людині не вручать повідомлення про підозру, його повинні негайно звільнити.


«Якщо людині повідомляють про «підозру», він може викликати свого адвоката, або ж він має право на безоплатну правову допомогу», – уточнили юристи.


Право викликати поліцію має і покупець у разі незгоди з діями охорони. А до її появи він може знімати конфлікт на фото або відео, вести аудіозапис. Але лише після того, як попередить про це. Цей запис надалі може бути пред’явленим ​​поліції.





Оставить комментарий