«Треба змінювати не Конституцію, а себе». 22-й річниці Основного закону присвячується

18.10.2018 04:33
shadow
«Треба змінювати не Конституцію, а себе». </br>22-й річниці Основного закону присвячується
Фото: Владислав Содель, Апостроф




Коли наближається час виборів, завжди виникають ідеї реформи Основного закону


22 роки тому після 23 годин безперервного засідання Верховна Рада схвалила Конституцію України. «За» проголосували 315 народних обранців. Тривалий та болісний процес ухвалення Основного закону, який тривав від початку отримання Україною незалежності, був завершений.


До цього доленосного дня в Україні, починаючи з 1992 року, розробляли декілька варіантів Конституції, проте всі вони не були реалізовані через політичне протистояння. Апофеоз війни за Основний закон припав на період «раннього» президента Леоніда Кучми та спікера Олександра Мороза.


Новий президент прагнув створити сильну виконавчу владу, здатну ефективно працювати в умовах наростаючої економічної кризи. Верховна Рада, лякаючи загрозою диктатури, намагалась зберегти свої повноваження, в тому числі і право втручатися у вирішення економічних питань, управління територіями.




Апофеоз війни за Основний закон припав на період «раннього» президента Леоніда Кучми та спікера Олександра Мороза
Апофеоз війни за Основний закон припав на період «раннього» президента Леоніда Кучми та спікера Олександра Мороза



Аби пришвидшити процес ухвалення Конституції, новий глава держави Кучма взяв ініціативу у свої руки і 26 червня 1996 року за підтримки РНБО вирішив провести всенародний референдум про затвердження Конституції з абсолютною президентською владою. Це створювало потенційну загрозу розпуску Верховної Ради, підтримка якої, за даними соціологічних опитувань, на той момент була низькою.


У відповідь на це Рада почала безстрокове історичне засідання: суперечки і ледь не бійки відбувались практично навколо кожної статті Конституції. «Декілька разів справа доходила майже до зриву засідання. Тут вже ми, більш помірковані, вклинювалися наче буфер, лише б гарячі голови (чи просто провокатори) не зірвали складний і болючий робочий процес», — так згадує «конституційну ніч» народний депутат України другого скликання Валентин Яблонський.


Проблемними були питання мови, Криму, національної символіки, прав власності. «Це була драматична та напружена робота. Треба було застосувати всю свою силу та енергію, психологічний шалений тиск, щоб вони (комуністи – «Главком») відступили. Ми погрожували зірвати прийняття Конституції. Нарешті вдалося дотиснути. Якби я нічого за свого життя не зробив, а лише допоміг ухвалити Конституцію, то вже б недарма жив», — вважає колишній народний депутат, один з батьків Конституції Степан Хмара.


За словами Хмари, після ухвалення Основного закону змучені, але щасливі нардепи випили по 20 грамів алкоголю, щоб розслабитись. Одного з авторів Конституції Михайла Сироту депутати у знак пошани підняли на руки та підкидали наче рок-зірку.




Народний депутат Михайло Сирота та соратники вранці 28 червня. Фото Укрінформу
Народний депутат Михайло Сирота та соратники вранці 28 червня. Через 12 років Сирота загинув у ДТП. Фото Укрінформу



Хронологія ключових змін Конституції


2004 рік — Під час Помаранчевої революції політичні сили Кучми та Януковича ініціювали зміни до Конституції. Реформа полягала в ослабленні влади президента й передачі Верховній Раді права на формування уряду. Україна в момент першого Майдану перейшла до парламентсько-президентської форми правління


2010 рікЗа часів правління Януковича Конституційний Суд України скасував дію конституційних реформ, що були прийняті 2004 року. Україна знову перейшла до президентсько-парламентської форми правління


2014 рік — Після перемоги Євромайдану нова влада знову підняла питання про скасування рішення Конституційного суду. 21 лютого Верховна рада відновила Конституцію 2004 року на підставі того, що рішення Конституційного Суду проводилося без голосування в парламенті і суперечило положенням Конституції як 1996 року, так і 2004 року


2016 рік — 2 червня 2016 року Верховна Рада підтримала зміни до Конституції в частині правосуддя з метою перезапуску судової системи і очищення суддівського корпусу від корупціонерів.Головними принципами судової реформи стали повернення до трирівневої судової системи, створення Вищої ради правосуддя, обов’язкова переатестація всіх суддів України, подвійна декларація (своя і членів сімей), а також позбавлення недоторканності суддів.


Тепер в політичній системі України головним знову став парламент.


І вже близько року в українському політикумі точаться розмови про те, що Україні потрібна нова Конституція. Минулої осені один з лідерів «Народного фронту», міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що його партія підготувала проект конституційної реформи, за яким «усувається дуалізм влади». Тепер про зміни до Основного закону заговорила і лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Сьогодні, на думку Тимошенко, очевидною є необхідність створення нових правил для українського суспільного співжиття. Про Конституцію, як новий суспільний договір, Тимошенко говорила і кілька тижнів тому – на форумі «Новий курс України». Не проти змін Конституції і у Опоблоці.


У той же час, за словами голови Конституційного суду України Станіслава Шевчука, українська Конституція добре виписана, єдина проблема – ті, хто приходить до влади, її вперто не виконують. Про це Шевчук говорив у недавньому інтерв’ю «Главкому»


Як тепер оцінюють свій доробок політики, які писали нинішню Конституції або ж брали участь у легендарній «конституційній ночі». Чи бачать вони гостру потребу переписувати Основний закон і як оцінюють пропозиції політиків нової доби?


«Під час війни не можна вносити жодних змін до Конституції»




Іван Заєць під час ухвалення Конституції. Другий зліва. Фото: Укрінформу
Іван Заєць під час ухвалення Конституції. Другий зліва. Фото: Укрінформу



Іван Заєць,
колишній нардеп, один з авторів Конституції:

Я негативно ставлюся до таких пропозицій і вважаю їх шкідливими. Під час конституційного процесу загострюється вся політична діяльність. Чи треба нам сьогодні, коли йде війна Росії проти України, починати конституційний процес? Це ж не буде справа лише трьох політиків, це настільки широке явище, яке затягне у свій вир всі політичні сили. Тим більше, під час війни не можна вносити жодних змін до Конституції.


Треба змінювати не Конституцію, а себе і свої політичні уподобання. Необхідно відмовлятися від цього дешевого популізму. Треба використовувати засоби, які дозволять розкрити потенціал діючої Конституції. Зокрема, ухвалювати конституційні закони. Неважливо, хто це пропонує – «Народний фронт», «Батьківщина» або інша партія. Щоб виконувалась Конституція на одному полюсі має бути висока культура політика, а з іншого полюсу має бути примус, аби політики дотримувались Конституції. Якби було б хоча б декілька таких прикладів, коли людей засудили б порушення самої Конституції, тобі б вона була б більш дієвою.


«Зранку дивитись новини, а до вечора написати проект Конституції – це смішно»




Віктор Мусіяка
Віктор Мусіяка



Віктор Мусіяка, колишній нардеп, один з авторів Конституції:


Коли наближається час виборів, завжди виникають ідеї коригування Основного закону. Тут немає нічого дивного. На мій погляд, зараз про це говорити просто несерйозно. У основі всіх наших негараздів – те, що не виконуються вимоги Конституції. Необхідно налагодити систему, яка б дійсно забезпечувала функціонування суб’єктів влади відповідно до Конституції. Зранку дивитись новини, а до вечора написати проект Конституції, як це в нас роблять деякі політики, — це смішно. Якщо є якісь цікаві ідеї, то їх треба запропонувати суспільству і обговорити їх з ним. Спочатку розглядається концепція нових положень Конституції, йде обговорення, причому не тільки суспільне, але і професійне, а потім вже виходять на якійсь проекти.







«Конституцією не дозволено, аби до влади йшли люди, які займаються підприємницькою діяльністю. Чому ж у нас все навпаки?»




Олександр Мороз під час розгляду парламентом Конституції. Фото: Укрінформу
Олександр Мороз під час розгляду парламентом Конституції. Фото: Укрінформу



Олександр Мороз, колишній спікер Верховної Ради:


Розмови про зміни до Конституції ведуть, як правило, ті, хто не збирається нічого змінювати. Їх цікавить лише можливість приходу до влади і використання інструментів влади, відклавши у бік Конституцію. Тимошенко завжди говорить те, що хочуть почути люди, а коли посідає потрібну посаду починає займатися зовсім іншою діяльністю. У «Новому курсі України» — лише нова зачіска Тимошенко.


П’ять років тому текст необхідних змін до Конституції був вже розроблений кращими конституціоналістами України. Він оприлюднений у газеті «Юридичний вісник». Асоціація депутатів минулих скликань звернулася до парламенту з пропозиціями розглянути цей проект, взяти його до роботи, так само як і «Закон про вибори». У парламенті демонструють, що вони не бачили всього цього. Президент так само. І всі ведуть розмови про недосконалість Конституції.


Спочатку треба повернутися до виконання норм чинної Конституції, а потім вносити зміни. Конституцією не дозволено, аби до влади йшли люди, які займаються підприємницькою діяльністю. Чому ж у нас все навпаки?


«Нинішня Конституція обмежує права переважної більшості громадян»




Симоненко у «конституційну ніч»
Симоненко у «конституційну ніч»



Петро Симоненко, колишній нардеп, глава забороненої Комуністичної партії, виступав проти прийняття Конституції у редакції 1996 року:


Нинішня Конституція для більшості громадян України перестала бути Основним законом. Хто у нас гарант конституції? Президент Порошенко, який кожен день витирає об неї ноги. Нинішня Конституція обмежує права переважної більшості громадян України. Напередодні виборів їм треба відвернути увагу людини від того, що у нього нічого немає в холодильнику .


Коли знаходиться меншість при владі, Конституція ніколи не буде виконуватися. Олігархи відображають інтереси всього українського народу? Ні. Треба міняти радикально всю політичну систему України.


«Ті, хто намагається протягнути зміни до Конституції – або провокатори, або дурні»




Степан Хмара
Степан Хмара



Степан Хмара, колишній народний депутат, один з авторів Конституції:


Я категорично проти змін до Конституції. Вважаю, це дуже небезпечна авантюра. Зараз чомусь стало модно говорити про зміни – нам підкидають ці думки і дурні це ковтають. По-перше, треба навчитись виконувати Конституцію. По-друге, її не можна змінювати під час війни. Можна внести одну зміну — скоротити термін з п’ятирічного до чотирьох років для президента та парламенту, тому що це явно забагато і ніде в демократичних країнах такого немає.


Взагалі треба припинити спекуляції навколо змін до Конституції. Всілякі шахраї намагаються відвести увагу від головних проблем, грабування, бандитизму. Для Росії – це теж вигідно. Ті, хто намагається це протягнути – або провокатори, або дурні.


Юлія Тунік, «Главком»


Джерело статті: “http://glavcom.ua/country/politics/treba-zminyuvati-ne-konstituciyu-a-sebe-22-richnici-osnovnogo-zakonu-prisvyachujetsya-508711.html”

Оставить комментарий